Гуськова Антоніна Михайлівна

Антоніна Михайлівна народилася на Волині у простій родині. Дитинство в неї було непросте, але спокійне — вона ходила до польської школи, вчилася старанно, любила читати і допомагати вдома.

Під час війни і після неї життя різко змінилося. Їхню родину розкуркулили і вислали в Одеську область. Там довелося починати все з нуля. Вона була ще зовсім юною, але вже тоді взяла на себе велику відповідальність — допомагала виховувати молодших братів, підтримувала родину як могла, бо батько не пережив навантаження і пішов з життя, лишивши стару матір та 6 дітей.

З 14 років бабуся почала важко працювати. Спочатку на залізниці — це була дуже нелегка робота для неї. Потім працювала на будівництві, допомагала відбудовувати місто після війни. Займала посаду Керування краном, потім була прорабом. Вона ніколи не скаржилася і завжди робила свою справу чесно.

Вона була віруючою людиною, жила по совісті, по-християнськи. Завжди допомагала іншим, ніколи не відмовляла, якщо хтось просив підтримки. Була дуже доброю, турботливою і справедливою.

Для нас вона була не просто бабусею — вона була опорою. Завжди вислухає, підтримає, дасть пораду. Її любили всі, хто її знав.

Вона прожила довге життя і залишила після себе багато тепла. Ми будемо пам’ятати її завжди.